Dream’s Long River

by Christina Lilian Turczyn


If you want to know if there is love after war,

ask the sea. The sea has no grammar.

The sea is breath.

The sea

does not judge.


Cast a stone beneath its surface.

Think of water as your lover.

You will need to dive into that starless quiet

far beneath waves and their skin

where birth and death embrace.


What is right or wrong?

Ask the sea.

Ask dark, silent rivers of sky.

Ask blood.

Look for the difference between shards

and green glass,

survival and living.


–first published by Art Times, 2017


Яk хочиш знати чи лишається

любов по війні

запитайся моря.

Mope не знає граматики.

Море є віддих.

Море не судить.


Kинь камінь під воду.

Обійми глибину як любов.

Tреба плавати в тишині без зір,

далеко поза тіло хвилей,

де уродження овіймає смерть.


Що є правильне або зле?

Запитайся моря.

Запитайся темних, тихих рік неба.

Запитайся крови.


Шукай за різницею між розбиттим знанням

I зєленим шклом–

пєрєживанням і життям.

–Translated by Christina Turczyn


Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s